Значення пробіотиків для здоров’я дитини

5 min read /
123

В останні кілька десятиліть спостерігається безпрецедентне зростання застосування пробіотиків для зміцнення загального здоров’я кишківника, а також як біотерапевтичні засоби для полегшення деяких клінічних розладів, пов’язаних із дисбактеріозом. Численні дослідження підтверджують потенціальну користь таких речовин, проте аспекти їх використання в педіатричній практиці, зокрема в пацієнтів із вразливих груп, наприклад, новонароджених, потребують додаткового вивчення. Сучасна наука вважає, що до використання пробіотиків треба ставитися з обережністю, оскільки нерегулярне та безконтрольне вживання таких речовин потенційно несе певні ризики для здоров’я (1).


Що таке пробіотики?


Пробіотики зазвичай визначаються як «живі мікроорганізми, які під час введення в адекватних кількостях надають користь здоров’ю господаря». Вони використовуються для поповнення корисних бактерій у кишківнику та відновлення балансу природного мікробіому (2).


Як відомо, організм людини містить різноманітні мікроорганізми, такі як бактерії, грибки та віруси, які складають його мікробіом. Точніше кажучи, кишківник людини містить кілька типів різних бактерій, які разом називають кишковим мікробіомом або кишковою флорою. У дорослої людини в кишківнику зазвичай підтримується баланс корисних та шкідливих бактерій, проте іноді ліки чи хвороби можуть його зруйнувати. Дисбаланс кишкових бактерій може бути пов’язаний із різними захворюваннями (2).


Щоб зрозуміти, яку користь можуть мати дитячі пробіотики, потрібно розуміти етапи розвитку дитячого мікробіому з моменту народження. Відомо, що в матці плід росте та розвивається в абсолютно стерильному середовищі (3). Деякі дослідження показують, що деякі бактерії передаються від матері до дитини ще до народження. Але саме під час процесу народження немовлята піддаються впливу вагінальної, фекальної та шкірної мікробіоти, що сприяє масовій бактеріальній колонізації та розвитку власного мікробіому (4).


Флора кишківника дитини продовжує активно розвиватися протягом першого року життя та після нього. Такі фактори, як спосіб пологів (кесарів розтин чи вагінальний), джерело харчування (грудне молоко чи адаптована суміш) і пренатальний вплив антибіотиків можуть вплинути на якісний та кількісний склад мікробіому (5). Ще на нього можуть вплинути й інші фактори, зокрема наявність домашніх тварин чи братів і сестер (6).


Учені вже давно довели, що кишкові бактерії беруть участь у підтримці нашого здоров’я, допомагаючи організму боротися з інфекціями, про що свідчать наукові статті (7). Більш здоровий кишківник сприяє міцнішій імунній системі. Тому дисбаланс кишкових бактерій, який спостерігається із самого народження чи в ранньому дитинстві, може збільшувати ризик розвитку в дитини різних захворювань, зокрема цукрового діабету 1 типу, екземи, астми та алергії (7). До того ж слабкий імунітет робить дітей більш схильними до інфекцій, таких як віруси застуди та грипу. Але можна відновити кишковий баланс — у цьому на допомогу прийдуть пробіотики дитячі.


Вплив пробіотиків на здоров’я дитини


Є багато ситуацій, у яких пробіотики можуть виявитися корисними для дитини.

Серед них:

 

  • Малюкові кольки. З такою проблемою стикається 10–30 % здорових немовлят та їхніх родин. Згідно з міжнародними критеріями, такий розлад може бути діагностовано при наявності плачу або метушні протягом трьох годин або більше на день, якщо такі симптоми хвилюють малюка протягом трьох днів чи більше на тиждень. Кольки трапляються в немовлят віком до трьох місяців, а потім поступово зникають самостійно. Використання пробіотика для дитини може зменшити малюкові кольки більш ніж на 50 %, що підтверджується чисельними науковими дослідженнями (2).
  • Антибіотик-асоційована діарея. Відомо, що лікування антибіотиками порушує мікробіом шлунково-кишкового тракту, що призводить до виникнення діареї та спазмового болю в животі. Ризик виникнення діареї на фоні антибактеріальної терапії особливо великий у маленьких дітей та при застосуванні певних препаратів (серед яких і популярні амінопеніциліни з клавуланатом чи без нього). Глобальний аналіз прийшов до висновку, що пробіотики можуть бути ефективними для запобігання виникненню антибіотик-асоційованої діареї (2).
  • Атопічний дерматит. Така хвороба є найпоширенішим проявом алергії в немовлят та маленьких дітей, вона спричиняє неінфекційне запальне захворювання шкіри, яке свербить. У 2015 році Всесвітня алергологічна організація опублікувала рекомендації щодо профілактики алергічних захворювань та дійшла висновку про можливу профілактичну користь від використання пробіотиків у вагітних жінок із високим ризиком народження дитини з алергією, а також у таких жінок, які годують немовлят грудьми, та немовлят із високим розвитком алергії. Було доведено, що корисні бактерії мають значні переваги в зниженні ризику екземи (2).

Також учені продовжують вивчати значення пробіотиків у профілактиці та лікуванні інших дитячих хвороб. Зокрема вони можуть виявитися корисними при регургітації у немовлят, синдромі подразненого кишківника, деяких запальних захворюваннях кишківника (зокрема виразковому коліті) та ін. (2).


Вживання пробіотиків у дитячому віці: питання безпеки


Пробіотики, дозволені до використання у дітей на перший погляд, здаються досить безпечними. Проте певні типи пробіотичних штамів можуть бути небезпечними для дітей із груп високого ризику, зокрема недоношених немовлят чи дітей із серйозним імунодефіцитом. У них позитивне значення пробіотиків для організму може стати відверто негативним. Деякі пробіотичні штами можуть скористатися перевагами слабкого імунітету в цих вразливих групах і перетворитися на умовно-патогенні мікроорганізми, спричиняючи небезпечні для життя пневмонію, ендокардит і сепсис. До того ж нерегульоване та безконтрольне використання пробіотиків потенційно несе ризик опосередкованої плазмідами антибіотикорезистентності до збудників кишкових інфекцій (1).


Тому перед тим, як використовувати пробіотик для дитини, потрібно оцінити всі потенційні ризики та можливі переваги для здоров’я. А курс вживання має бути обмеженим.


Як правильно давати пробіотики немовлятам?


Пробіотики у дітей можуть використовуватися в поєднанні з грудним молоком або дитячими сумішами. На сьогодні ці продукти вважаються безпечними для здорових немовлят та дітей. Зокрема Всесвітня організація охорони здоров’я ООН підтримує додавання пробіотичних продуктів до сумішей для немовлят. Вважається, що діти, які отримують таке харчування, матимуть більш зрілу імунну відповідь і більш сталу кишкову колонізацію (8).


Водночас для дітей, що харчуються виключно грудним молоком, саме воно є найкращим природним пребіотиком. Вміст олігосахаридів у жіночому молоці є значним, та малюки, яких годують грудьми, зазвичай, мають перевагу природних пробіотичних бактерій у травній системі (8). Проте й такі діти можуть додаткового отримувати пробіотики для немовлят для профілактики та лікування кольок, антибіотик-асоційованої діареї та атопічного дерматиту (2).

Список літератури

  1. Damini Kothari, Seema Patel, Soo-Ki Kim. Probiotic supplements might not be universally-effective and safe: A review. Biomedicine & Pharmacotherapy. Volume 111, March 2019, Pages 537–547.
  2. Leontien Depoorter and Yvan Vandenplas. Probiotics in Pediatrics. A Review and Practical Guide. Nutrients. 2021 Jul; 13(7): 2176.
  3. Funkhouser, L. J., & Bordenstein, S. R. (2013). Mom Knows Best: The Universality of Maternal Microbial Transmission. PLOS Biology, 11(8): e1001631.
  4. Mueller, N. T., Bakacs, E., Combellick, J., Grigoryan, Z., & Dominguez-Bello, M., G. (2015). The infant microbiome development: mom matters. Trends in Molecular Medicine, 21(2), 109–117.
  5. Stewart, C. J., Ajami, N. J., O’Brien, J. L., Hutchinson, D. S., Smith, D. P., Wong, M. C.,… Petrosino, J. F. (2018). Temporal development of the gut microbiome in early childhood from the TEDDY study. Nature, 562, 583–588
  6. Markowiak, P. & Slizewska, K. (2017). Effects of Probiotics, Prebiotics, and Synbiotics on Human Health. Nutrients, 9(9), 1021.
  7. Savino, F., Cordisco, L., Tarasco, V., Palumeri, E., Calabrese, R., Oggero, R., Roos, S. & Matteuzzi, D. (2010). Lactobacillus reuteri DSM 17938 in infantile colic: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Pediatrics, 126, e526-e533.
  8. Dan W. Thomas, Frank R. Greer. Probiotics and Prebiotics in Pediatrics. Pediatrics. Volume 126, Issue 6, December 2010.