Мікробіота кишечнику, а також пробіотики, пребіотики і синбіотики
- Збалансована мікробіота кишечнику критично важлива для здоров'я. І навпаки, зміна складу і/або активності мікробіоти кишечнику (дисбіоз) сприяє розвитку захворювань
- Цільовий вплив на мікробіоту кишечнику за допомогою пробіотиків і/ або пребіотиків може виявляти позитивні ефекти в лікуванні деяких захворювань і в профілактиці їх розвитку
- Не всі пробіотики і/або пребіотики однакові. Клінічні ефекти та безпека застосування будь-яких пробіотиків, пребіотиків або їх комбінацій повинні вивчатися окремо
- Не потрібно заохочувати до використання пробіотиків або пребіотків, позитивні ефекти яких не було підтверджено документально
Мікробіота кишечнику, а також пробіотики, пребіотики і синбіотики
Мікробіота кишечнику більше не вважається другорядним органом
Термін «мікробіота кишечнику» відноситься до сукупності мікроорганізмів (бактерій, вірусів або еукаріот), що живуть у кишечнику. Ця спільнота бактерій значно впливає на процеси, пов'язані з роботою імунної системи, харчуванням, фізіологією організму [1], впливає на загальний стан здоров'я, а також вважається деякими експертами самостійним органом. У той час як мікробіоту часто продовжують називати «другорядним органом» [2], у дійсності її дослідженню приділяється все більш пильна увага. Сьогодні спостерігається особливо високий інтерес до вивчення мікробіоти, що підтверджується швидким збільшенням кількості наукових праць з цього питання і його висвітленням у неспеціалізованих виданнях, у телевізійних і радіопрограмах, а також соціальних засобах інформації.
Пробіотики
Пробіотики - це «живі мікроорганізми, які при застосуванні в адекватних кількостях є корисними для здоров'я організму-хазяїна» [5]. Пробіотиками, що найчастіше використовуються, є види Bifidobacterium і Lactobacillus, а також дріжджі Saccharomyces boulardii. До можливих основних механізмів впливу пробіотиків відносяться наступні:
- утворення метаболітів, таких як коротколанцюгові жирні кислоти, у більшості випадків це ацетати, пропіонати і бутирати;
- зміна складу і/або активності мікробіоти організму-хазяїна (наприклад, за допомогою колонізації);
- посилення цілісності епітелію і його бар'єрної функції;
- зміна імунної системи організму-хазяїна;
- утворення зв'язків зі слизовою або епітелієм, що створює умови для уповільнення прикріплення і/або росту патогенів;
- утворення ферментів (наприклад, лактази для забезпечення розщеплення лактози);
- утворення бактеріоцинів.
Короткий опис клінічних ефектів пробіотиків у дітей [6] представлено в Таблиці 1. Враховуючи, що різні штами пробіотиків виявляють різні ефекти, слід вивчати більш докладно окремі штами пробіотиків, а не дію пробіотиків у цілому. Клінічні ефекти і безпеку застосування будь-якого окремого пробіотика або комбінації пробіотиків не слід екстраполювати на інші пробіотики. Рекомендації з вибору пробіотика представлено в Таблиці 2.
Дисбіоз
Дисбіоз - це зміна складу і/ або активності мікробіоти кишечнику. Бідність видового складу мікробіоти кишечнику може служити маркером дисбіозу. Як мінімум частково дисбіоз впливає на розвиток і прогресування таких захворювань як алергія, ожиріння, синдром подразненого кишечнику, некротизируючий ентероколіт, діабет 1 типу, а також аутизм (додатково до дії генів і екологічних факторів) [3]. Однак точні механізми цього впливу, як і раніше, невідомі. Потрібно вивчити, чи є зміни мікробіоти кишечнику причиною або наслідком зазначених захворювань. Для жодної з патологій не було виявлено специфічного складу мікробіоти. Відсутність стандартизованих методів оцінки мікробіоти може бути причиною невідповідностей у результатах досліджень. Проте у низці досліджень був зафіксований зв'язок між бідністю видового складу мікробіоти кишечнику, що може служити маркером дисбіозу, а також розвитком захворювань. З точки зору функціональної спроможності, бідність видового складу мікробіоти кишечнику асоціюється зі зменшенням кількості бактерій, що виробляють бутирати, збільшенням інтенсивності руйнування слизової, зниженням утворення водню і метану в комбінації з підвищеним утворенням сульфіду водню, а також підвищенням потенціалу нейтралізації наслідків окисного стресу [4].
Зміна мікробіоти кишечнику
Цільовий вплив на мікробіом кишечнику за допомогою пробіотиків, пребіотиків або синбіотиків може бути корисним для здоров'я людини, а також може знижувати ризик розвитку захворювань. До інших методів, не розглянутих у цій статті, належать такі, як застосування антибіотиків і трансплантація фекальної мікробіоти.
LGG; S. boulardii (обов'язкова рекомендація)
LGG (обов'язкова рекомендація)
Пробіотики
Пробіотики - це «живі мікроорганізми, які при застосуванні в адекватних кількостях є корисними для здоров'я організму-хазяїна» [5]. Пробіотиками, що найчастіше використовуються, є види Bifidobacterium і Lactobacillus, а також дріжджі Saccharomyces boulardii. До можливих основних механізмів впливу пробіотиків відносяться наступні:
- утворення метаболітів, таких як коротколанцюгові жирні кислоти, у більшості випадків це ацетати, пропіонати і бутирати;
- зміна складу і/або активності мікробіоти організму-хазяїна (наприклад, за допомогою колонізації);
- посилення цілісності епітелію і його бар'єрної функції;
- зміна імунної системи організму-хазяїна;
- утворення зв'язків зі слизовою або епітелієм, що створює умови для уповільнення прикріплення і/або росту патогенів;
- утворення ферментів (наприклад, лактази для забезпечення розщеплення лактози);
- утворення бактеріоцинів.
Короткий опис клінічних ефектів пробіотиків у дітей [6] представлено в Таблиці 1. Враховуючи, що різні штами пробіотиків виявляють різні ефекти, слід вивчати більш докладно окремі штами пробіотиків, а не дію пробіотиків у цілому. Клінічні ефекти і безпеку застосування будь-якого окремого пробіотика або комбінації пробіотиків не слід екстраполювати на інші пробіотики. Рекомендації з вибору пробіотика представлено в Таблиці 2.
Приклад ідентифікації: Lactobacillus (рід) Rhamnosus (вид) GG (штам) ATCC 53103 (місце зберігання культури мікроорганізму)
• мінімальну кількість живих клітин протягом строку придатності продукту або
• максимальну кількість живих клітин на момент випуску продукту (за відсутності гарантії життєздатності до кінця строку придатності).
• Однакова доза не може бути ефективною для різних штамів.
• Розумно дотримуватися режиму лікування, ефективність якого доведена в ході ретельно спланованих і виконаних належним чином РКД для тих самих показань.
Регулятори можуть обмежувати зміст заяв, що вказуються на етикетках продуктів харчування і харчових добавок.
Пребіотики
Пребіотик - це «субстрат, що вибірково використовується мікроорганізмами, які населяють організм-хазяїн, що забезпечують досягнення корисних ефектів для здоров'я» [7]. Одним із прикладів природних пребіотиків є олігосахариди грудного молока. Окремі олігосахариди грудного молока, такі як 2- фукозіллактоза і лакто-N-неотетраоза, сьогодні додають у деякі суміші для штучного вигодовування [8, 9]. Інулін, олігофруктоза, фруктоолігосахаридм, галактофруктоза і галактоолігосахариди є прикладами традиційно використовуваних і активно досліджуваних пребіотиків, тому що їх застосування дозволяє збільшити вміст у стулі біфідобактерій або певних продуцентів бутирату.
У педіатричній практиці окремі пребіотики здатні виявляти такі ефекти як:
- пом'якшення стулу, що може бути корисним для деяких дітей першого року життя і постійно відзначається у звітах досліджень з вивчення застосування сумішей для штучного вигодовування, збагачених пребіотиками (переважно, комбінації коротколанцюгових галактоолігосахаридів і довголанцюгових фруктоолігосахаридів) [10];
- зниження кількості епізодів інфекцій шлунково-кишкового тракту або органів дихання (підтверджено тільки в деяких дослідженнях) [11];
- зниження кількості епізодів алергії (Всесвітня організація з вивчення алергії рекомендує використання пребіотиків у дітей першого року життя, які отримують як грудне вигодовування, так і замінники грудного молока; однак не запропоновано рекомендацій з вибору пребіотиків) [12].
Синбіотики
Пробіотики і пребіотики, що діють синергічно, називаються «синбіотики». Потенційно, синбіотики можуть виявляти більш виражений вплив на мікробіоту кишечнику, ніж тільки пробіотики або пребіотики. У порівнянні із пробіотиками або пребіотиками, є дуже мало даних з ефективності синбіотиків. У педіатричній практиці синбіотики можуть:
- знижувати ризик сепсису (L. plantarum ATCC 202195 у комбінації із фруктоолігосахаридами знижує ризик сепсису в неонатальному періоді в країнах, що розвиваються) [13];
- забезпечувати більш сприятливі умови для підтримуючого лікування атопічного дерматиту в дітей віком >1 року при використанні комбінації штамів пробіотичних бактерій (але не можуть використовуватися для профілактики) [14].
Які перспективи?
Необхідно більш повне розуміння того, як мікробіота пов'язана зі здоров'ям і розвитком захворювань для того, щоб можна було розробити засоби нового покоління, що впливають на мікробіоту кишечнику. Ці засоби повинні бути оцінені під час ретельно спланованих і виконаних належним чином рандомізованих контрольованих досліджень із використанням ефектів, важливих для клінічної практики. У педіатрії до таких ефектів відносять вплив на ризики розвитку алергії, шлунково-кишкових і респіраторних інфекцій, надлишкової ваги/ожиріння, а також неврологічного розвитку. У цей час рекомендується використовувати тільки пробіотики і/ або пребіотики з доведеною ефективністю і безпекою, а також дотримуватися режиму застосування (доза і форма, тривалість лікування), ефективність якого доведена в ході проведених належним чином досліджень із відповідним дизайном для тих самих показань.
Ханя Заєвська. Доктор медицини
Відділення педіатрії, Медичний університет Варшави, Варшава, Польща
hania@ipgate.pl
Не можете знайти що шукали?
Не можете знайти що шукали?
Інші статті
