Функціональні розлади травлення

5 min read / 19.01.2024

Різноманітні порушення, які можуть виникнути у різних системах організму людини, можна розділити на дві великі групи – органічні та функціональні. Перші пов'язані з ушкодженням структури того або іншого органу. А у разі виникнення функціональних розладів ніяких ушкоджень не знаходять. Отже, функціональні розлади травлення у дітей – це група розладів, що характеризуються певними шлунково-кишковими симптомами, проте виникають за відсутності видимих патологій.

Причини виникнення

З позицій сучасної медицини функціональні розлади травлення (ФРТ)– це стани, які розвиваються через комплекс причин, серед яких порушення моторики, вісцеральна гіперчутливість, зміни у роботі імунної системи, запальна відповідь на зміни складу мікробіоти, а також зміни регулювання осі «кишківник-мозок».

Вважається також, що всі причини виникнення функціональних розладів травлення можна розділити на дві великі групи – причини, пов'язані з матір'ю, та причини, пов'язані з дитиною. Серед перших:

неблагополучний акушерський анамнез;
несприятлива психоемоційна обстановка у сім'ї;
неправильне харчування годуючої матері;
наявність у матері нікотинової залежності
неправильне годування, зокрема перегодовування (як при природному, так і при штучному перегодовуванні) чи неправильне розведення адаптованих сумішей.

Причини виникнення функціональних розладів травлення з боку дитини включають:

недостатню анатомічну та/чи функціональну зрілість шлунково-кишкового тракту (зокрема недостатність сфінктерів, зменшена ферментативна активність, закороткий черевний відділ стравоходу тощо);
специфічні особливості формування шлунково-кишкової мікробіоти;
недостатня зрілість ЦНС та периферичної нервової системи, що може призводити до порушень функцій ШКТ;
становлення добового ритму (циклів сну/неспання).

Клінічні прояви

Згідно Римських критеріїв IV від 2016 р. існують різні функціональні розлади травлення. Однак серед найпоширеніших у дітей варто виділити:

Регургітацію (зригування). Такий стан дуже поширений серед немовлят перших 4-5 місяців життя. Він супроводжується мимовільним закиданням вмісту шлунку в стравохід та рот. Зазвичай зригування виникають рідко та проходять самі по собі, не порушуючи розвиток дитини. Проте тяжкі та часті зригування можуть призводити до порушення темпів розвитку маляти, виникнення залізодефіцитної анемії, ЛОР-захворювань тощо.
Малюкові кольки. Їх класифікують як епізоди хворобливого плачу та дитячого занепокоєння, які трапляються не менше 3 разів на тиждень та тривають не менше 3 годин на день. Кольки найчастіше з'являються вже у 2-3 тижневих малюків, поступово досягають кульмінації до 2 місяця життя, а потім також поступово зникають. Епізоди зазвичай виникають у вечірні години, вони з'являються раптово, супроводжуються інтенсивним болісним плачем, почервонінням шкіри обличчя та прийняттям вимушеного положення (притисканням ніжок до живота). Відразу після відходження газів або випорожнення настає полегшення.
Функціональний закреп. Такий стан супроводжується рідкісним, утрудненим випорожненням кишківника, яке триває від 2 до 8 тижнів. Калові маси за таких умов можуть мати різну щільність, об'єм та діаметр.

Також до менш поширених функціональних розладів травлення у малечі відносять синдром румінації, синдром циклічного блювання, функціональну діарею та диспепсію, дитячу дисхезію.

Принципи терапії

При лікуванні ФРТ важливо у першу чергу заспокоїти батьків. Іноді покращення психоемоційного стану матері достатньо для того, щоб покращився фізичний стан дитини. Варто пояснити батькам, що функціональні розлади травлення трапляються у багатьох дітей та не становлять загрози для життя, а у разі правильного догляду та лікування досить швидко минають.

Підходи до терапії таких розладів прямо залежать від наявної клінічної картини та типу виявленої проблеми:

Кольки. У разі виникнення кольок батькам варто зрозуміти, що вони зникнуть за декілька місяців. Щоб полегшити стан дитини, можна спробувати використовувати різні заспокійливі техніки – прикладання до грудей, носіння на руках з приведеними ніжками у позі «султанчика», носіння на плечі або на руці дорослого у позі лінивця використання пустушки, прогулянки у колясці чи машині, обережні похитування, зокрема у гойдалці, м'який масаж живота, сухе тепло на животик, теплу ванну тощо. Медичні працівники також часто рекомендують годувати дитину під кутом 40-60 °, носити маля стовпчиком до виходу повітря (відрижки), дотримуватися дієти (у разі грудного вигодовування) з виключенням алергенів, зокрема молочних продуктів, яєць, горіхів, пшениці та сої.(суперечливі дані, дієта матері з виключенням алергенів потрібна тільки у випадку діагностованої у дитини алергії)
Регургітація. За умови періодичного зригування батькам рекомендується годувати маля під кутом та носити його стовпчиком після кожного годування. Якщо цього недостатньо, можна спробувати годувати немовля трохи частіше, але меншими дозами. Також лікарі можуть рекомендувати трохи підняти верхню частину ліжечка, піднявши ніжки на 10-15 см. Тяжке зригування може бути показанням на використання спеціальної суміші, яка є більш в’язкою та краще затримується у шлунку.
Функціональний закреп. Для покращення випорожнення кишківника у дітей на грудному вигодовуванні мамам варто додати до свого раціону продукти, що послаблюють. Дітям на штучному вигодовуванні варто пропонувати додаткову рідину (воду) та проконтролювати правильність розведення суміші. Корисним буде легкий масаж животика, викладання на животик, гімнастика тощо.

Останні дослідження

В останні роки з'являється все більше й більше доказів того, що одним із пріоритетних терапевтичних напрямків для лікування функціональних розладів травлення у дітей раннього віку є використання відомих та клінічно апробованих пробіотиків.

Пробіотики – це живі мікроорганізми, які потрапляють в організм з харчовими продуктами або спеціальними добавками. Вони здатні впливати на якісний та кількісний склад мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

Вчені довели, що виникнення багатьох функціональних розладів травлення у дітей пов'язано з порушеннями кишечної мікрофлори. Пробіотики здатні оптимізувати мікробіоценоз та одночасно скоригувати інші ланки кишкового гомеостазу: підвищену проникність та запалення слизової оболонки кишківника, зниження захисних функцій кишкового бар'єру, порушення моторики ШКТ тощо.

Є дані, що використання пробіотиків у дітей допомагає:

зменшити частоту зригувань;
підвищити швидкість спорожнення шлунку;
покращити консистенцію стільця;
скоротити час плачу у дітей, що страждають від кольок та ін.

Також на користь дітям з ФРТ можуть піти й пребіотики – неперетравлювальні компоненти їжі, які вибірково стимулюють ріст та активність корисних бактерій мікробіоти. Вони покращують функції шлунково-кишкового тракту, позитивно впливають на частоту та консистенцію стільця у грудних дітей та стимулюють кишкову перистальтику.

Вчені продовжують досліджувати причини виникнення функціональних розладів травлення у дітей та працюють над пошуком найоптимальніших методів їх корекції.